— Аннеке, як вони це роблять? Живуть найдалі, а приїжджають завжди першими? — каже Пітер, тато Матейса. На перший погляд, він видається...

Вертинський Любий Колінько, тобі моя думка відома: я не приймаю закоханості в незнайомців. Зацікавитися, захоплюватися й бути, як то...

9. Я і мої задоволення Я добре пам’ятаю смаки. Я пам’ятаю їх смак. Гіркуваті, соковиті, хрумкі. Хтось з’їсть абрикосу і викине кісточку....

Розділ 8. Втікачка Я сиджу на підвіконні. Востаннє я сиділа на підвіконні в шкільному коридорі. За це завжди отримувала зауваження від...

Час пішов — Привіт, це тут зустріч «Клубу Авторів»? — питаю в блондинки з червоною помадою на губах. За дерев’яним круглим столом...

— Я сиджу на троні, як у «Грі престолів», тільки навколо не мечі, а багети. Металеві, довгі багети. І пахнуть вони свіжим хлібом. Знаєш,...